Про Львів

Сучасний Львів компактне, досить зручне для життя місто. Його територія – 171 кв. км., в місті проживає 730 тис. geograph2мешканців. За етнічною приналежністю понад 70% населення Львова складають українці. Але у місті традиційно проживають також росіяни, поляки, євреї, вірмени, німці, чехи та представники 83 -ох інших національностей. Місто лежить в Західній Україні, у верхів’ях річки Полтви, лівої притоки Західного Бугу. Сучасний Львів не має великих водоймищ та рік. Річка Полтва на території міста давно протікає підземними каналами. Львів розташований в унікальному регіоні, на узгір’ях мальовничого Розточчя, де проходить Головний європейський вододіл, що розмежовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів. Львів’яни жартують, що у їхньому місті вода з дахів будинків стікає з одної сторони в потоки, які утворюють річки, що біжать до Балтики, а з другої – ті, що впадають в Чорне море. Клімат Львова помірно-континентальний, вологий, з м’якою зимою. Середня температура січня – 4С, липня +18С.

Історія Львова

volodymyr_velykyj2Хоча перша писемна згадка про Львів відома під 1256 роком, це не означає, що люди саме з того часу почали обживати львівські узгір’я. Археологічні розкопки 1992 р. в районі Підзамча підтвердили те, що вже у 5-му столітті тут знаходилось слов’янське поселення. У 981 р. територія сучасної Львівщини була приєднана князем Володимиром Великим до складу Київської держави. У 12-му ст., після її розпаду внаслідок міжусобних війн утворилися кілька самостійних князівств. Більша частина Прикарпаття увійшла до Звенигородського князівства. Князі, котрі були найбільш мудрими політиками, прагнули до об’єднання своїх земель. У 1144 р. князь Володимирко підпорядкував своїй владі Звенигородське, Перемиське, Теребовлянське князівства і об’єднав в єдине під загальною назвою Галицьке князівство.

Князь Володимирко не дозволяв великим київським князям втручатись у справи Галицьких земель. jaroslav_osmomysl3Наступним князем у 1153 р. став син Володимирка – Ярослав Осмомисл. Це він розбив половців і розширив Галицькі землі аж до гирла Дністра. Наступне велике об’єднання земель відбулося уже у 1199 р.

roman_mstyslavovychТоді волинський Роман Мстиславович, зайнявши Галич, силою зброї об’єднав уже згадувані Перемиське, Звенигородське, Галицьке, Теребовлянське, а також Белзьке, Волинське та інші в одне Галицько-Волинське князівство. Після смерті князя Романа у 1205 році знову сорок років тривали міжусобні війни і наїзди польських та угорських феодалів.

Але в середині 13 ст. на троні зміцнився син Романа Мстиславовича – Данило Галицький, danylo_halyzkyjякий пізніше проявив себе як видатний дипломат і політик. Для захисту своєї держави він будує кілька фортець, у тому числі і Львівську, називаючи її на честь свого сина Лева – Львовом. Ще до заснування Львова Данило Галицький прийняв королівську корону і титул короля Русі з рук папських послів. Цей титул вживали і його спадкоємці.

lew_danylovychВ часи правління сина Данила Романовича князя Льва Даниловича (1264 – 1301) до Галичини було приєднано Люблінську землю й частину Закарпаття, а столицю Руського королівства у 1272 р. було перенесено з Холма у місто Львів, заснований між іншим, як вважають, на честь одруження князя Лева з угорською принцесою Констанцією. Таким чином, Львів став важливим торгово-економічним і культурним центром. Завдяки старанням князя, хоч і вже після його смерті, у 1303 р. було утворено незалежну від Києва Галицьку православну митрополію.

В 1340 році у місті Володимир останній князь із галицької династії – Юрій ІІ був отравлений боярами. Скориставшись jurij_druhyjсмертю князя, польський король Казимир ІІІ Великий здобув Львів та пограбував його. Але остаточно закріпитися у місті він не зміг. Ще довго продовжувалася боротьба поперемінно проти литовських та польських загарбників. Але сили були нерівними. у 1387 році у Львові остаточно встановлюється влада Польщі.

bogdan_khmelnyzkiМісцеве населення вело постійну боротьбу проти загарбників. Широко відомі селянські повстання 16-17 століть під керівництвом Мухи, Борулі, Наливайка та національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. У складі Польщі Львів знаходиться до 1772 року. В кінці 18 століття на карті Європи з’явилися нові могутні імперії і почався перерозподіл сфер впливу.

Так у 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією і Австрією Львів kukувійшов до складу Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперії, став політичним і адміністративним центром провінції, яка офіційно називалася Королівство Галіції і Володимирії. На той час це була одна з найвідсталіших провінцій імперії. Економічний і культурний підйом міста розпочинається лише у другій половині ХІХ століття, коли розробляються багаті поклади нафти, будується залізниця, розвивається промисловість.

rus1915Але у 1914 році розпочинається І світова війна. В результаті бойових дій російські війська на кілька місяців захоплюють Львів і Східну Галичину. Російський цар Микола І з балкону львівської ратуші проголошує воз’єднання Галичини з Росією. Це був один із важких періодів у історії міста. Насильно закривалася і ліквідовувалися польські і українські політичні організації, культурно – просвітницькі товариства та видавництва. Багатьох представників української інтелігенції було вислано у Сибір.

У 1915 році австрійські війська повернулися в Галичину. Почалося переслідування тих кого запідозрювали у talerhofсимпатіях до Росії. Їх вішали, розстрілювали або відправляли до концентраційних таборів, найбільшим з яких був табір для інтернованих “Талергоф” біля міста Грац у Австрії. У результаті І світової війни розпалася Австро – Угорська, імперія, яку називали клаптиковою, утворився ряд самостійних держав – Угорщина, Чехословаччина, Польща та інші. Українці також розпочали боротьбу за незалежність.

jevgen_petrushevych18 жовтня українська еліта – посли до парламенту, радники, професура скликали з’їзд, на якому була створена Українська Національна Рада. 27 жовтня варшавський уряд створив у Кракові ліквідаційну комісію, котра повинна була першого листопада прибути до Львова і перейняти владу у Австрійського намісника Галичини Карла Гуйна. Українська Національна Рада вирішила сама взяти владу у Західній Україні в ніч на перше листопада. Українці фактично без бою здійснили переворот. Збудившись вранці львів’яни побачили підняті над міською ратушею національні українські синьо-жовті прапори. Національна Рада проголосила на території українських земель, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР). Президентом ЗУНР став Євген Петрушевич.

Уряд Польщі не хотів погодитися із таким станом справ, оскільки прагнув приєднати значну частину українських vijnaземель. Лозунг “Polska od morza і do morza” був дуже популярний. У листопаді 1918 року розпочалася кровопролитна польсько-українська війна. Велася вона не на рівних умовах, оскільки на стороні Польщі були країни Антанти, передусім Франція, котрі допомагали їй сучасним озброєнням та надавали моральну підтримку. До Львова із Франції було перекинуто армію генерала Галлера. Українці могли розраховувати лише на власні сили і пізніше, 22 січня 1919 року, спробувала возз’єднатися з Українською Народною Республікою (УНР) в єдину незалежну державу (Акт Злуки). Незважаючи на погане озброєння, а часто і на відсутність його, українські війська змогли довго і вперто захищатися майже до кінця літа 1919 року. Тоді останні загони січових стрільців перейшли річку Збруч, яка і стала державним кордоном. Цей розділ українського народу затвердила Ризька угода 1921 року. У складі Польщі Львів і Західна Україна знаходилися 20 років – до 1939 року. Окупаційні власті проводили тут активну політику полонізації українського населення.

До ІІ світової війни у Львові видавалось близько 300 газет і журналів – українських, польських, єврейських, німецьких, gasetaросійських та ін., а загалом у Львівському воєводстві – 373 назви. Щоденних газет було: шість польських – “Дзєннік польскі”, “Газета Львовска”, “Слово народове”, “Ілюстровани гонєц поранни”, “Ілюстровани експрес поранни”, “Вєк нови” (при цьому три останні мали ранкові та вечірні видання), три українські – найстаріше “Діло” (в 1937-1938 рр. щоденний випуск мав 10 сторінок, а в суботу 16), “Новий час” (тричі на тиждень), “Українські вісти”, дві єврейські – “Хвіля” (польською, виходила з 1928р., а з 1933 мала ранкове і вечірнє видання), “Морген” (єдина щоденна газета на ідиші в Галичині і на Волині), одна російська “Русский голос” та одна німецька “Остдойчес Фольксблятт”.

vozjednannia1 вересня 1939 року з нападу фашистської Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. 17 вересня 1939 року червона армія перейшла річку Збруч і через п’ять днів була у Львові. 26 – 28 жовтня 1939 року в будинку Оперного театру відбулися так звані народні збори, котрі прийняли декларації “Про встановлення радянської влади на Західній Україні” та “Про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки”. З одної сторони, возз’єднання українських земель в єдиній державі було історичною подією в житті українців. Народ возз’єднався остаточно після кількох століть насильного розділу. З іншої сторони, вводячи війська на західні землі України, Сталін аж ніяк не керувався милосердям і співчуттям до українського народу. Про розподіл сфер впливу обох держав та введення військ було домовлено ще під час підписання “Пакту Молотова – Ріббентропа”. Це було відображено в таємних протоколах цієї угоди від 23.08.1939 р.

Все це підтвердили і подальші події. Так само, як це вже було на всій території Радянського Союзу, з кінця 1939 року у zhertvy_nkvdзахідноукраїнські області прийшов масовий терор. До кінця 1940 р. численні німецькі колонії, які існували тут ще з княжих часів, виселили до Німеччини, у тому числі і на колишні польські території. Потім розпочалися розстріли, заслання у Сибір української, польської та єврейської інтелігенції, селян, всіх, хто не погоджувався або просто не підтримував сталінську політику. Апофеозом кривавих злочинів стали події з 22 по 30 червня 1941 року, після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз. Після того, як регулярні війська покинули місто без бою, перед відступом зі Львова органи НКВД знищили без суду та слідства у львівських тюрмах – на вул. Замарстинівській, Лонцького, в тюрмі Бригідки – заарештованих представників інтелігенції, студентів, учнів гімназії. Це ж саме відбувалося в багатьох містах Західної України. Коли львів’яни прийшли до тюрем, щоб довідатися про долю своїх рідних, вони побачили тільки гори понівечених трупів. Невпізнані жертви поховано у братських могилах. Про ці події, які у великій мірі вплинули на відношення жителів Західної України до радянської влади, заборонено було навіть згадувати до кінця існування СРСР.

roman_shuchevychПочаток німецько-радянської війни для багатьох галицьких українців означав насамперед ліквідацію ненависного більшовицького панування та давав сподівання на відновлення релігійної свободи й здійснення їх державницьких прагнень. Ще у 1930-х роках на території Німеччини було утворено кілька українських військових формувань. Першим вступив у Львів власне один з таких українських підрозділів – батальйон “Нахтігаль” під командуванням Р. Шухевича. І в той же день 30 червня 1941 р. у Львові, коли до нього наближалися німці, українські націоналісти зібрали Українські Національні Збори, які проголосили відновлення Української Держави. Був сформований уряд, який очолив Ярослав Стецько.

Однак дуже швидко виявилося, що зміна одного кривавого режиму іншим не змінює суті тоталітаризму. Німці відразу gettoрішуче виступили проти проголошення Української Держави і 12 липня Гітлер дав наказ спецвідділу СД заарештувати весь український уряд, а пізніше гестапо заарештувало і керівника українських націоналістів Степана Бандеру, який відмовився скасувати Акт незалежності. Сотні активістів ОУН були кинуті в тюрми і багато з них розстріляні, зокрема в Дрогобичі та у Львові. Почалась кривава німецька окупація. Тюрми, шибениці та розстріли стали повсякденним явищем у Львові. Продовжуючи, почату у 1939 р. практику, німці у 1941 – 1943 рр. практично повністю винищили чисельну громаду львівських євреїв, яка у 1941 р. за різними оцінками налічувала близько 130-150 тис. чол. Для цієї мети у Львові було створено гетто під назвою “Юденлаг”, а також табір примусової праці для цивільного населення “Янівський”. На його території постійно знаходилося 11 тисяч чоловік. У Янівському таборі щоденно грав симфонічний оркестр, що складався з кількох десятків львівських музикантів під керівництвом відомого скрипаля Якуба Штрікса та диригента і композитора Якова Мунда. За наказом табірного командування вони написали “Танго смерті”, яке звучало під час екзекуцій. Масові розстріли полонених і цивільного населення відбувалися також на окраїні міста, у Лисиницькому лісі. Там же ж були розстріляні італійські солдати, які після падіння режиму Муссоліні відмовились йти на фронт. Для французьких та радянських військовополенених у львівській цитаделі було облаштовано концентраційний табір “Шталаг -328”, через який пройшло близько 280 тисяч чоловік, з них близько половини вмерло від голоду і хвороб.

За часів окупації було завдано великої шкоди промисловості та міському господарству Львова. Величезних втрат зазнала культура та освіта. В Німеччину було вивезено колекцію оригінальних графічних робіт Дюрера, 5113 рукописів, 2346 рідкісних гравюр, 3139 стародруків, 300 інкунабул, знищено велику кількість наукових журналів на мовах східних народів. Під час окупації у Львові діяли різні підпільні організації: українських націоналістів, польської армії крайової, радянське підпілля. Німці жорстоко переслідували учасників підпілля, особливо членів ОУН. Про це свідчать масові арешти та публічні страти українських патріотів. Німецький терор тривав до 27 липня 1944 року, коли до міста знову вступили радянські війська. Завдяки тому, що основна битва за Львів відбулася під Бродами (80 км на схід від Львова), місто мало постраждало: за весь період війни було знищено від 4 до 7% забудови. Так наше місто вступило у новий період свого життя, уже як обласний центр Радянської України. Але тим не менше, і після 1945 р. Львів, як і вся Україна час від час попадав у вогонь періодичних репресій.

ratushaЗа рік до проголошення незалежності України (3 квітня 1990 року) на львівській ратуші вже майорів національний блакитно-жовтий прапор. З 1991 р. розпочалася нова сторінка в історії Львова та України – сторінка незалежності.

Хронологія Львова

V ст. н. е. – Слов’янське поселення в околицях сучасної пл. Різні у Львові.
Х-ХІІ ст. – Давньоруське поселення на Замковій горі.
1238-1264 – Правління Данила Галицького.
1253 – Коронування Данила Галицького і утворення Руського королівства (до 1340 р.).
1256 – Перша літописна згадка про Львів.
1259 – Руйнування укріплень Львова на веління золотоординського воєнначальника Бурундая.
1264-1301 – Правління князя Льва Даниловича.
1270 – Початок переносу центра Княжого Львова в околиці сучасної пл. Ринок.
1287 – Оборона Львова від військ хана Телебуги.
1301-1308 – Правління князя Юрія І Львовича.
1323 – Загибель князів Андрія і Лева Юрійовичів.
1323-1340 – Правління Юрія II Болеслава .
1340 – Грабіжницькі походи Казимира III на Львівську землю.
1340-1345 – Правління боярина Дмитра Детька.
1349 – Захоплення Галичини і Львова Казимиром III.
1370-1387 – Галичина у складі Угорського королівства.
1372-1379 – Правління князя Володислава Опольського.
1387 – Приєднання Галичини і Львова до Польського королівства (до 1772 р.).
1356 – Одержання магдебургзького права.
1381 – Перша документальна згадка про львівську ратушу.
1434 – Утворення Руського воєводства з центром у Львові у складі Польського королівства.
1445 – Завершення будівництва оборонних веж Високого муру.
1438, 1498 – Напади татарських і турецьких військ.
1479, 1494, 1511, 1527 – Великі пожежі міста.
1542-1544 – Створення перших братств.
1574 – Іван Федорович видає у Львові “Апостол” і “Буквар”.
1578, 16 червня – Страта Івана Підкови.
1585 – Створено школу при Львівському братстві.
1586 – Затверджено статут Успенського братства.
1591 – Засновано друкарню Львівського братства.
1648, 6-16 жовтня – Облога Львова селянсько-козацькими військами під проводом Б.Хмельницького. Здобуття Високого замку.
1655, 25 вересня -8 листопада – Друга облога військами Б.Хмельницького.
1661 – Засновано Єзуїтську колегію.
1672, 1675, 1695 – Напади турецько-татарських військ.
1704 – Штурм і пограбування міста шведськими військами Карла XII.
1744-1761 – Спорудження собору Св. Юра.
1772, 19 вересня – Зайняття Львова австрійськими військами.
1772 – Утворення в складі Габсбургської імперії Королівства Галичини і Володимирії зі столицею у Львові.
1776 – Початок видання “Gazett d’Leopol”, першої газети в Україні.
1776 – Засновано перший постійно діючий міський театр.
1777 – Початок ліквідації міських укріплень.
1780 – Церковна реформа Йосипа II.
1783 – Заснування Духовної греко-католицької семінарії у Львові.
1784 – Реорганізація Єзуїтської академії у Львові на університет. Створення бібліотеки.
1784-85 – Засновано першу академічну гімназій.
1827 – Засновано Інститут Оссолінських.
30-ті роки XIX ст. – Діяльність гуртка “Руська Трійця”.
1844 – Відкрито Технічну академію.
1844 – Опубліковано “Хроніку міста Львова” Дениса Зубрицького.
1848, березень – Масові антиавстрійські виступи львів’ян.
1848, 2 травня – Створено Головну Руську раду.
1848, 15 травня – Вихід газети “Зоря Галицька”.
1848, 19-25 жовтня – Собор Руських учених.
1848, 1-2 листопада – Збройне повстання.
1849 – Заснoвано Народний дім у Львові.
1851 – Засновано історичний музей.
1853 – Винайдено гасову лампу.
1858 – Газове освітлення вулиць міста.
1861 – Збудовано залізницю Львів – Краків.
1864 – Відкрито український театр при товаристві “Руська бесіда”.
1868 – Засновано культурно-освітнє товариство “Просвіта”.
1873 — заснування у Львові одного з найстаріших у Європі Природничого музею.
1874 — у Львові створено першу українську середню школу (гімназію).
1874 — у Львові створено міський промисловий музей (тепер Музей етнографії та художнього промислу) — один з найбільших спеціалізованих етнографічних музеїв Європи, найбагатша художня скарбниця декоративного ужиткового мистецтва України. Тут знаходиться найбільша і найцінніша в Україні колекція годинників.
1879 — засновано парк Кілінського (тепер Стрийський парк), який на поч. 20 століття був визнаний одним із найкрасивіших парків Європи.
1880 травень — у Львові вперше в Україні запрацював кінний трамвай.
1882-1883 — створення у Львові першого в Україні Інституту географії.
1883 — у Львові започатковано перший в Україні міський телефонний зв’язок.
1884 — у Львові засновано “Акціонерне аеронавтичне товариство”, яке випускало на німецькій та польській мовах одну з перших у світі спеціалізовану газету “Аеронавт”.
1890 — створення у Львові Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української легальної політичної партії європейського типу і першої в Європі селянської партії соціального спрямування.
1893 — уперше в Україні заснована у Львові кінна станція швидкої допомоги.

1894 — у Львові запущено в дію електричний трамвай, перший в Україні і один з найперших у Європі.

1894 липня 14 — у Львові відбувся перший в українській історії футбольний матч між командами Львова і Кракова.

1895 — у Львові вперше в Україні названо вулицю ім’ям Тараса Шевченка.

1897 — створено у Львові галерею європейського мистецтва (тепер Львівська галерея мистецтв) — найбільший художній музей в Україні, в якому зібрано понад 50 тисяч творів мистецтва.

кін. 19 ст. — на вулиці Театральній уперше в Україні для освітлення вулиці було використано люмінісцентні лампи.

поч. 20 ст. — Львів був єдиним містом у світі, де знаходились резиденції трьох католицьких архиєпископів: римо-католицького, греко-католицького і вірмено-католицького.

1900 — за проектом архітектора Зигмунта Горголевського збудовано Львівський оперний театр — один з найгарніших у Європі.

1905 — створення у Львові першого Українського національного музею.

1905 — у Львові відбулася перша Всеукраїнська мистецька виставка.

20-і-30-і роки 20 століття — Львів — одне з найзеленіших міст Європи за кількістю парків і садів на один квадратний кілометр площі.

1928 — професор Львівського університету Рудольф Вайгль уперше у світі винайшов вакцину проти висипного тифу.

1929 — у Львові організована перша в Україні хокейна (з шайбою) команда СТ “Україна”, воротар якої М. Скрипій одним з перших у світі застосував захисну воротарську маску, зробивши її з польської солдатської каски.

1932 — виготовлено в Чехії і встановлено в костелі Марії Магдалини найбільший в Україні орган.

1951 травень — Львівський автобусний завод випустив перші в Україні автобуси.

60-70-і роки 20 ст. — у Львові виробляли найкращі за якістю в СРСР пиво, цукерки “Світоч”, автобуси і телевізори.

1971 — засновано скансен ” Шевченківський гай”, у якому знаходяться шість дерев’яних храмів. Такої кількості культових споруд немає в жодному музеї світу.

1975 — у Львові створено перший в Україні архітектурний заповідник, який поєднував у собі всю територію середньовічного ядра міста.

1981 — у будівлі Міського арсеналу засновано єдиний в Україні та колишньому СРСР музей зброї.

60-80-і роки 20 ст. — у Львові та області при населенні 0,8% від загального населення СРСР було більше 10% усіх діючих культових споруд, таким чином Львівщина була найрелігійнішим регіоном імперії.

1991-2001 — у Львові і на Львівщині було збудовано найбільшу кількість церков в Україні — 280.

14-15 травня 1999 — Львів став єдиним містом в історії України, яке приймало одночасно дев’ятьох керівників держав під час саміту глав держав Східної та Центральної Європи.

27 червня 2001 — у Львові відбулася акція за участі найбільшої кількості людей в історії України: на Літургії у візантійському обряді, яку відслужив Папа Римський Іван Павло ІІ на львівському іподромі були присутніми близько півтора мільйона осіб. Також у Львові відбулися найбільші демонстрації в новітній історії України — 17 вересня 1989 року в день 50-ї річниці вступу радянських військ на територію Західної України і 30 травня 2000 року в день похорону композитора Ігоря Білозора на вулиці Львова вийшло більше ста тисяч людей.

29 червня 2002 — у Львові відкрито перший на пострадянських теренах і перший, заснований УГКЦ, Український Католицький Університет.